
Гарантії при прийнятті на роботу
Жінка, у якої є маленька дитина у віці до трьох років, з погляду роботодавця – не найкращий варіант нового співробітника. Він би із задоволенням їй відмовив, але ч.1. ст. 184 Кодексу законів про працю говорить нам про те, що забороняється відмовляти таким жінкам у прийнятті на роботу і знижувати зарплату з мотивів, пов’язаних з наявністю у неї дитини (дітей) до трьох років.
Якщо з Вами трапилася така неприємність – вам було відмовлено у прийнятті на роботу, попросіть дати письмове пояснення цьому рішенню. Якщо письмова аргументація такого вчинку вас не задовольнить, тобто ваші ділові, професійні та особистісні якості відповідають вимогам, заявленим у конкурсі на місце, рекомендуємо вам звернутися в прокуратуру. Оскільки швидше за все роботодавець хитрує і намагається приховати реальну причину свого небажання брати вас на роботу. Звернутися зі скаргою в прокуратуру ви має право відповідно до ст. 16 ЗУ «Про звернення».
Ч.2 ст. 184 КЗпП відсилає вас в цьому випадку до суду. Але тоді рішення вашого питання затягнеться надовго, до того ж вам доведеться платити держмито за подачу позову. У зв’язку з цим, найбільш економним варіантом в плані часу і грошей буде поскаржитися в прокуратуру.
Заборона на звільнення жінок, які мають дитину до 3 років, в Україні
Ч. 3 ст. 184 голосують про те, що звільняти жінок з дітьми, хоча б одному з яких ще не виповнилося трьох років, забороняється. Логічним винятком є ситуація повної ліквідації підприємства, на якому працювала жінка. Але тут же стаття покладає відповідальність на роботодавця про її подальше працевлаштування, тобто саме він, а ніхто інший (сама жінка, профспілка, центр зайнятості), повинен подбати про її працевлаштування. Як він це буде робити – віднесе її документи до того ж центру зайнятості або влаштує її в дочірнє підприємство – законодавець залишає вибір за ним.
Чи допускається переведення на легшу роботу?
Якщо виконання попередньої роботи виявляється більш неможливим, то жінки, які мають дитину до 3 років, переводяться на більш легку роботу. Зарплата зберігається на рівні тієї, яку вона отримувала на попередньому місці роботи. До речі, приступити до виконання своїх колишніх обов’язків вона повинна відразу ж після того, як дитині виповниться 3 роки.
«Особливий» режим роботи для мам з маленькими дітьми в Україні
Заборона на залучення до роботи такої категорії жінок у нічний, надурочний час, вихідні дні міститься в ст.176 КЗпП в узагальненому вигляді. Тут же згадується про те, що їх не можна відправляти у відрядження. Аналогічна заборона на нічні роботи містить ст. 63 КЗпП, але вже в більш узагальненому вигляді.
Такі норми закону здаються цілком обґрунтованими і справедливими. Адже як може мати залишити надовго дитину, особливо якщо це дитина до року, надовго? І мова йде не тільки про фізіологію, а й про психологію стосунків матері і дитини. Все це враховується в українському законодавстві, адже «материнство в Україні охороняється законом» – таке формулювання містять багато законодавчих актів.
Чи реально зберегти годування немовляти, якщо жінка вийшла на роботу?
Спеціально для подібної ситуації передбачені перерви в роботі.
Перерви для годування грудьми надаються жінці, у якої є немовля до півтора років (ст. 183 КЗпП). Такі перерви слід робити не рідше, ніж через кожні 3:00. Тривалість одної такої перерви становить 30 хвилин, а якщо грудних дітей двоє – 1:00. Всі перерви для годування грудьми оплачуються роботодавцем, оскільки вважаються робочим часом.
Коли діти хворіють …
За хворою дитиною потрібен постійний догляд. Питання про видачу лікарняних для працюючих матерів врегульовано Інструкцією про порядок видачі лікарняних листів МОЗ України № 455. Вам гарантовано буде виписаний лікарняний лист на період хвороби дитини до його остаточного одужання. Це стосується і тих ситуацій, якщо ви навіть лікуєтеся вдома, а не лежите в лікарні.
Питання оздоровлення
Згідно ст. 186 КЗпП для такої категорії жінок мають видаватися роботодавцем путівки в санаторії та будинки відпочинку. А якщо не видаватися, то хоча б надаватися на пільгових умовах. Але є одне «але» в даному випадку. Ним є «необхідність». Ким вона визначається і що під собою має на увазі, законодавець не роз’яснив … Мабуть, сподівався на грамотне і об’єктивне тлумачення цієї норми роботодавцем.
Ви можете виявити бажання отримати таку путівку, написавши заяву на ім’я керівника. Якщо він ніяк не відреагує – зверніться в профспілкову організацію.
Як ми бачимо, законодавство стоїть на варті охорони материнства, нормального розвитку дитини і матері, а тому передбачає ряд «пільгових» норм. У Кодексі законів про працю вони виділені в окрему Главу ХII під назвою «Праця жінок» .



