Обов’язок батьків виховувати і утримувати своїх дітей закріплена в нормах Сімейного Кодексу України, а саме – в главі 13. Даний законодавчий акт стоїть на позиції, згідно з якою відмова від дитини заздалегідь неправомірна і суперечить моральним засадам суспільства (частина 3 статті 155).
Подібна думка законодавця міститься і в Законі України «Про охорону дитинства», ст. 12 якого говорить, що батьки мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати гідні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини і готувати її до самостійного життя і праці.
Частина 4 статті 155 СК говорить про те, що в разі ухилення від виконання батьківських обов’язків, на батьків буде покладена встановлена законом відповідальність.
Який же саме відповідальності підлягатимуть такі батьки?
Адміністративна відповідальність
Адміністративна відповідальність (якщо висловитися просто і зрозуміло) – це спрощений варіант кримінальної відповідальності, який не тягне за собою судимості. Покарання за адміністративне правопорушення більш м’яке, ніж за злочин.
Хоч ми і говоримо про підкидання дитини, слід мати на увазі саме «невиконання батьківських обов’язків». Український законодавець не створив окремий склад правопорушення для «підкидання», а тому в даному випадку слід використовувати більш широке поняття – невиконання батьківських обов’язків.
Невиконання батьками обов’язків по вихованню дітей є адміністративним правопорушенням, яке формує склад ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зміст частини 1 статті 184 КУпАП наступне: «Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
Тобто за дане правопорушення передбачено 2 варіанти покарання:
-
1. попередження
2. штраф
Що значить «штраф від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»?
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян або НМДГ в Україні становить 17 грн. Його законодавче визначення міститься в підрозділі 1, пункті 3, розділі ХХ Податкового Кодексу України. Тобто в даному випадку штраф становитиме від 17 до 51 грн.
Конкретний вид і розмір покарання будуть визначатися компетентним органом залежно від тяжкості провини і обставин.
Кримінальна відповідальність
Даний злочин передбачено ст. 166 Кримінального Кодексу України, яка говорить:
«Злісне невиконання батьками, опікунами або піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк».
Тобто кримінальна відповідальність за невиконання батьківських обов’язків (у тому числі і «підкидання» дитини) настає тільки в тому випадку, якщо:
-
1. присутній фактор «злостивості»
2. настали тяжкі наслідки
Що розуміти під оціночним поняттям «злостивість»?
Злостивість – поняття оціночне в кримінальному праві. Вирішувати чи було діяння злісним чи ні буде суд. Про злісність може свідчити системність, тривалість, неодноразовість невиконання батьківських обов’язків, а також багаторазові звернення представників влади, освітніх і медичних установ, органів опіки та піклування, громадян з приводу неналежного виконання своїх обов’язків батьками.
Які бувають «тяжкі наслідки»?
Всі тяжкі наслідки перерахувати в законі неможливо, а тому це теж поняття оціночне. Тут слід виходити з конкретного випадку. Аналізуючи судову практику до числа самих «популярних» тяжких наслідки відносять смерть, каліцтво, завдані дитині, заподіяння істотної шкоди його здоров’ю.
Тобто виходячи з нашої ситуації, кримінальної відповідальності підлягатиме мати, наприклад, яка залишила дитину на вулиці в мороз, а він помер від переохолодження. Або ж ще ситуація: коли мати викидає дитину у віддаленій місцевості, де його ніхто не може знайти і він помирає від голоду.
Як ми бачимо, санкція кримінального закону суворіша, ніж адміністративного. Вона передбачає покарання у вигляді:
-
1. обмеження свободи
2. позбавлення волі
Термін покарання – від 2 до 5 років для кожного з видів.
Мова про яку-б то не було відповідальності може йти лише в тому випадку, якщо будуть знайдені батьки «підкидька», тобто коли буде на кого покладати цю відповідальність. Їх пошуком в Україні займається міліція, лише після того як буде написано заяву особою, що знайшли «підкидька».
Як уникнути відповідальності за підкидання дитини?
Підкинути своє дитя може не тільки безсердечна злочинниця, але і жінка, яка опинилася в безвихідній ситуації. Давати моральну оцінку її діям безглуздо, адже кожен судить зі своєї дзвіниці і ніколи не зможе стати на місце іншої людини. І не треба цього робити! Краще дати хороший і правильну пораду, як бути в тому випадку, якщо все-таки було прийнято тяжке для серця рішення – покинути свого малюка.
Найбезпечнішим для вас і малюка буде здати його в «вікно життя». Тим самим ви звільнитеся від відповідальності і залишитеся при цьому анонімною особою.
Спеціально з цією метою не так давно почали відкриватися «вікна життя» в Україні. Зараз їх трохи більше десяти: у Львові, Луцьку, Тернополі, Вінниці, Рівному, Борисполі, Снятині, Павлограді, Макіївці. Було таке «вікно» і в Києві, але воно закрилося через недоцільність. За час його існування туди не принесли жодної дитини.
Що являє собою «вікно життя»?
«Вікно життя» або «бебі-бокс» являє собою віконце в медичному закладі з його зовнішнього боку і зручну ліжечко для немовляти з внутрішньої. Його без зусиль можна відкрити з вулиці і покласти туди дитину, після чого віконце закриється і його вже неможливо буде відкрити. Як тільки місце в ліжечку буде зайнято, медперсонал отримає сигнал або почує дзвінок і забере дитину для оцінки її стану.
У такому варіанті дозволу нагальної проблеми є дві переваги:
-
1. дитина опиниться в обстановці, що не загрожує її життю, а навіть навпаки – перебуватиме в надійних руках медпрацівників.
2. мати, яка підкинула дитину, ніхто не буде бачити, що гарантує їй анонімність. Наявність камер відеоспостереження поблизу «бебі-боксів» виключено.
