Вчимо контактну інформацію: дитина повинна знати свою адресу!

Вчимо контактну інформацію: дитина повинна знати свою адресу!
Вчимо контактну інформацію: дитина повинна знати свою адресу!
Ми не звикли думати про погане. Одна тільки думка про те, що маленька дитина може загубитися, призведе будь-яких батькі в жах. Звичайно, багатьом дітям вже з трьох років на шию вішають мобільний телефон, щоб у разі чого мати можливість зв’язатися. Але телефон – річ не надто надійна: легко втрачається, та й вкрасти його нескладно. Тому буде краще, якщо ви заздалегідь навчите малюка говорити про себе, допоможете йому запам’ятати свою адресу або хоча б номер телефону.

До тих пір, поки дитина не почне впевнено розмовляти, навчити його розповідати про себе, природно, не вийде. У цьому віці єдине, що ви можете зробити, – це пришити на підкладку з внутрішньої сторони куртки кишеньку і вкласти в нього картонку (бажано ламіновану, щоб вона не попсувати від вологості) з усіма контактними даними. Продаються і відразу курточки зі вставками, на яких можна записати необхідну інформацію.

Заучувати необхідні відомості

З розмовляючими дітьми заучування домашньої адреси і телефону має бути доведено до автоматизму. Відразу все малюк не запам’ятає, але за деякий час йому це вдасться. Для кращого запам’ятовування залучайте в роботу зорову пам’ять. Знайдіть на вашому будинку таблички з номером і назвою вулиці, показуйте їх дитині періодично, виходячи на прогулянку. Постарайтеся придумати якусь асоціацію до адреси. Вулиці, в більшості своїй, мають значущі назви, розкажіть історію її виникнення, цікаве про людину, ім’я якої носить вулиця.

Якщо номер будинку перегукується з якою-небудь казкою, то обов’язково повідомте про це малюкові. Приміром, № 3 – казка про «Трьох ведмедів», № 7 – про «Білосніжку і сімох гномів» і так далі. Цей прийом використовуйте і для запам’ятовування номера квартири.

Вивчити телефон буде складніше. Тут допоможе тільки постійне повторення. Можна малювати його на папері, писати при кожному зручному випадку. Почніть виводити всю послідовність цифр і просіть дитину продовжити ряд. У перший раз нехай він допише одну останню цифру, а потім дві, три і так по зростаючій.

Повторення – мати навчання

Коли всі контактні дані будуть вивчені, влаштовуйте маляті регулярні перевірки знань. Можна проводити їх у формі короткої гри-іспиту, заздалегідь попередивши про це карапуза. Або несподівано питати його в будь-якому місці: у черзі, в транспорті або десь ще. Так, ви зрозумієте, чи зможе він зорієнтуватися в незвичній ситуації і не забути свою адресу.

Звичайно, в стресовій обстановці, діти можуть повести себе зовсім інакше. Від страху потрібні знання випадають з пам’яті, а цифри переплутуються. Але якщо дитина хоча б знала свою домашню адресу, то у неї є шанс згадати її. А якщо вона і не чула ніколи про те, що вона проживає на якійсь вулиці, то й згадувати буде нічого. Тому вкладайте в дитячу голову ці знання, щоб були. І нехай в екстреній ситуації вони ніколи не знадобляться!


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.