Залежно від того, який мікроорганізм викликав ураження дихального тракту, мокрота може бути слизовою або гнійною. Болісний кашель, аж до зупинки дихання викликає збудник коклюшу, який створює епіцентр роздратування в стовбурі головного мозку.
Виходячи з механізму виникнення кашлю, протикашльові засоби повинні або блокувати кашлеві рецептори (на слизовій оболонці дихального тракту або такі в довгастому мозку), або сприяти відходженню секретуючогося мокротиння.
Слід нагадати, що протикашльові засоби – лише симптоматична терапія, яка, в ідеалі, повинна підкріплюватися ліками, покликаними знищити збудника хвороби. Отже, все протикашльові лікарські засоби поділяються на основні дві групи:
-
1. Препарати, що застосовуються при сухому кашлі.
2. Лікарські засоби, що використовуються при вологому кашлі.
У першій групі практично всі препарати відносяться до засобів з центральним механізмом дії, за винятком либексина. Їх дія заснована на блокаді нервової імпульсації кашльового центру. Ще років десять тому в цих цілях широко приймалися мікродози кодеїну, що додаються до збірних мікстури типу коделак і комплексні таблетовані препарати – кодтерпін.
Медикаменти, що вживаються для придушення кашлю
Поряд з дозозалежним придушенням кашльового центру, такі засоби розріджували мокротиння і сприяли його виведенню. Але в зв’язку з ростом відсотка наркозалежного населення, яке скуповувало всі аптечні препарати, що містять алкалоїди опіуму (в даному випадку – кодеїн), вийшла постанова про заборону вільного відпустки з аптек кодеїн-містячих препаратів. На його заміну була розроблена нова лінійка препаратів, з тим же механізмом дії, але яка не відноситься до наркотичних речовин:
1. «Тусупрекс». На ринку аптечних засобів конкурував за ефективність дії паралельно з кодеїн-містячими препаратами, але через вартість не вийшов в лідери. Випускається тільки в таблетках. Прийом дозволений з двох років, в дозуванні по 5 мг 3 рази на день.
2. Досить старий препарат – «Глауцин», теж з центральним механізмом дії. Але крім пригнічення кашльового центру викликає периферичний блок судинних рецепторів, що може супроводжуватися різким падінням кров’яного тиску в судинах. Дітям призначають у вигляді сиропу, в дозуванні 10 мг 2-3 рази на добу. Застосовувати рекомендується старше дворічного віку дитини.
3. Відносно новим препаратом теж з центральним механізмом дії став «Синекод». Випуск препарату в краплях і сиропі дозволяє використовувати засіб у малюків з двомісячного віку. До року, засіб призначається по 10 крапель до 4-ох разів на добу, від року до трьох років дозування досягає 15 крапель за прийом і з трьох років дозволений до вживання сироп, застосовуваний до шестирічного віку по 5 мл 3 рази на день.
Нещодавно за ринок збуту з «Синекод» став конкурувати його дешевий аналог, який містить той же активний початок (бутамірат) – «Омнітус», що випускається фармацевтичними компанії Сербії і Росії. Його можна знайти в таблетованій формі і у вигляді сиропу. Форма препарату призначається залежно від віку дитини. Сироп дозволений після досягнення дитиною трьох років, а таблетки – шести років.
4. «Лібексін». Досить старий лікарський препарат з периферичних механізмом дії, тобто дія «Лібексіна» нагадує ефект місцевих анестетиків, він блокує рецепторне поле слизової оболонки дихальних шляхів. В інструкції, щодо прийому у дітей, не вказано вік і не вказані точні дозування, лише загальне формулювання, що допускає прийом препарату у вигляді ¼ або ½ від мінімального дорослого дозування, без додаткових вказівок.
Ось, власне і весь спектр медикаментів, що застосовуються при сухому кашлі. На жаль, при кашлюку (коклюші) і паракоклюші жоден з описаних препаратів не здатний дати виражений терапевтичний ефект, яким володіли кодеїн-містячі лікарські засоби.
Коли кашель стає продуктивним, тобто відбувається утворення великої кількості мокротиння, немає сенсу його пригнічувати. У цьому випадку важливо сприяти всіма засобами відходженню мокротиння. З цією метою використовується група відхаркувальних засобів, умовно поділена на дві підгрупи, виходячи з природи діючого початку препаратів.
Медикаменти, що поліпшують відходження мокроти
I група, в основі якої лежать синтезовані хімічні речовини. До неї відносяться:
1. «Бромгексин» – піонер цієї групи засобів, за своєю суттю є хімічним аналогом рослинного алкалоїду вазіціна. В організмі «Бромгексин» перетворюється в діючу речовину – амброксол.
Випускається «Бромгексин» і в рідкій, і в твердій формі. Препарат в таблетках дається дітям з трьох років в дозуванні 4 мг три рази на добу. Після 6 років дозування «Бромгексина» досягає 8 мг тричі на добу. У вигляді сиропу «Бромгексин» призначається дітям молодше двох років по 2 мл сиропу тричі на день, до шести років – по 4 мл і старше шести років – по 8мл сиропу.
Безпосередньо сам «Амброксол» і його аналоги – «Лазолван», «Амбробене», «Амброгексал», «Бронхорус». Випускаються препарати в декількох формах: в таблетках, сиропах, і інгаляційних розчинах.
Для інгаляцій частіше використовується водний розчин «Амброксола». До двох років використовується 7,5 мг препарату одноразово, з дворічного віку – по 15 мг 1-2 рази на день.
У вигляді сиропу «Амброксол» приймається всередину для малюків молодше двох років в кількості 7,5 мг двічі на день, до п’яти років – по 7,5 мг три рази на добу, старше 5 років «Амброксол» призначається по 15 мг тричі на день . Таблетки дозволені до прийому з 6 років по 15 мг 2-3 рази на день.
У механізмі дії цієї підгрупи препаратів виявлено три напрямки:
-
– Стимуляція вироблення бронхіального і сурфактанту і зміна фізико-хімічних властивостей слизу, що продукується слизовими залозами. Все це в сукупності призводить до секретолітичного ефекту, тобто слиз стає рідший.
– Стимулює і координує рух війок, розташованих на епітелії, який вистилає слизову оболонку дихальних шляхів – секретомоторний ефект.
– Має слабку протикашльову дію, з невстановленої точкою впливу.
З побічних ефектів, крім алергічних явищ, можливі явища диспепсії.
2. «Ацетилцистеїн» гарний у використанні при наявності дуже густого мокротиння, так як надає яскраво виражений муколітичний ефект. Здатний пригнічувати вироблення неспецифічних захисних факторів слизової оболонки дихального тракту. Має антиоксидантний захист, тому що несе в собі іони сірки, які відновлюють активність внутрішньоклітинного ензиму, який іннактивує токсичні форми кисню. Аналогом «Ацетилцистеїна» є «Флуімуціл».
«Ацетилцистеїн» (аналог – «АЦЦ») випускається у формі розчинного дозованого порошку, сиропу. Всі форми дозволені до застосування з дворічного віку по 100 мг діючої речовини від 2 до 4 разів на день.
Крім перерахованих варіантів існує інгаляційна форма ацетилцистеїну, випущена в складі з антибіотиком групи левоміцетину – «флуімуціл + антибіотик ІТ».
Важливо знати, що для ефективності застосування зазначеного препарату краще використовувати компресорний небулайзер для запобігання руйнування антибактеріального засобу. У дітей, у вигляді інгаляцій, препарат використовується з двох років з фіксованим дозуванням 125 мг 1-3 рази на добу.
3. «Карбоцістеін». Аналоги – «Флюдітек», «Флуіфорт». Використовується при трудно відокремлюваній мокроті. На відміну від ацетилцистеїну придушує захисні властивості слизової дихальних шляхів. Як бонусні властивості, «Карбоцістеін» нормалізує діяльність слизових залоз, відновлює секрецію імуноглобуліну А та активність миготливого епітелію дихальних шляхів.
Цікавою властивістю «Флуіфорта» є його пролонгована дію, яке зберігається до 8 днів після однократного прийому.
Для дітей «Карбоцістеін» допустимо застосовувати у вигляді сиропу. Від одного місяця до двох років кількість препарату розраховують із співвідношення 5 мг / кг ваги дитини 3 рази на добу, до п’яти років – по 2,5-5 мл сиропу 4 рази на добу, старше п’яти років – по 10 мл тричі на день.
«Флуіфорт» у дітей молодше року не використовується. Дітям до п’яти років призначається в кількості 2,5 мл препарату, після п’яти років – по 5 мл сиропу двічі на день.
Рослинні екстракти, що використовуються при вологому кашлі
II група лікарських засобів, що використовує в якості діючої речовини всілякі рослинні екстракти.
Першим у цьому списку стоїть екстракт чебрецю з доведеним протизапальною і відхаркувальною діями.
Спиртовий екстракт чебрецю містить в собі сироп «пертуссин», відомий ще з радянських часів. Крім чебрецю сироп збагачений наявністю калію броміду, який за рахунок брому надає загальний заспокійливий ефект, знижуючи таким чином збудливість кашльового центру. Призначається з трьох років в дозуванні 2,5 мл, після п’яти років – по 5 мл тричі через рівні проміжки часу.
Сироп і таблетки «коделак бронхо» в давні часи в своєму складі містили кодеїн. На сьогоднішній день їх склад змінений. До складу сиропу замість кодеїну введений екстракт чебрецю, в зв’язку з чим сироп став називатися «коделак бронхо з чебрецем» (є сироп і без чебрецю). Крім чебрецю, сироп містить амброксол і синтезована активна речовина кореня солодки – гліціррізінат, який через вплив на наднирники пригнічує запалення. Застосовується з дворічного віку.
Дешеві і досить ефективні при вологому кашлі таблетки «Мукалтин» містять в собі соду, екстракт трави алтея. В інструкції до препарату, в протипоказання, немає дитячого віку, та й немає точного дозування і залежності її від віку або ваги дитини. У таких випадках зазвичай вдаються до поділу таблетки на половину або чверть, в залежності від віку дитини, і п’ють три рази в день.
Сироп «Бронхікум» містить спиртовий екстракт трави чебрецю. Дозволений до застосування для дітей з 6 місяців.
Еліксир «Бронхікум», крім екстракту чебрецю містить екстракт коренів первоцвіту.
Багатокомпонентний препарат з комплексною дією
З усіх інших препаратів з комплексною дією можна відзначити «Аскор», який випускається, як в таблетках, так і в сиропі. У своєму складі «Аскор» містить:
-
1. Бромгексин.
2. Сальбутамол.
3. Гвайфенезін.
За рахунок складу препарат володіє муколітичним, мукомоторним, бронхорозширювальним і слабким протикашльовими ефектами. Застосовувати його краще в разі тяжкої патології легень, наприклад, при обструктивному бронхіті, бронхіоліті або бронхіальній астмі. Дітям призначається у вигляді сиропу, з трьох років по 5 мл, 2-3 рази на день.
Гірчичники, як засіб який збільшує кровотік
Для посилення дії протикашльових препаратів, в домашніх умовах, часто користуються накладенням гірчичників. З огляду на те, що механізм їх дії відноситься до місцево дратівного ефекту, необхідно пам’ятати кілька правил їх використання у дітей раннього віку:
-
1. Гірчичники накладати на тонкий марлевий шар, просочений підігрітим рослинним маслом.
2. Викладати гірчичники на спину можна тільки зворотним боком (гірчичний шар не повинен стикатися з шкірою).
3. Чим до меншої вікової групи належить малюк, тим менший відсоток шкірної поверхні повинен знаходиться під гірчичниками, наприклад, шестимісячній дитині досить одного гірчичника в поперечному накладенні на спину.
4. Після того, як встановлено гірчичний компрес, сеанс прогрівання не повинен бути більше 10-15 хвилин. Орієнтуватися слід на легке почервоніння шкіри під гірчичником.
При дотриманні всіх запобіжних заходів використовувати гірчичники можна і у малюків, які досягли однорічного віку.
Висновок
Крім зазначених препаратів, сьогоднішній фармацевтичний ринок рясніє і іншими комплексними засобами, що складаються з різних комбінацій між собою рослин, часто з додаванням ще й синтезованих медикаментів. Що важливо пам’ятати при виборі лікарського засобу від кашлю:
-
1. Лікарський препарат повинен використовуватися тільки за призначенням. При вологому кашлі протипоказано вживати засоби, що пригнічують кашльовий рефлекс.
2. У дитячому віці краще віддавати перевагу монопрепаратам, уникати складного складу і спиртових розчинів.
