Оспорювання батьківства (материнства) в Україні

Оспорювання батьківства (материнства) в Україні
Оспорювання батьківства (материнства) в Україні
Багато хто може подумати, що такий сценарій, коли чоловік виховує чужу дитину як свою і до пори до часу не здогадується про це, узятий з бразильського серіалу. Проте подібний сюжет зустрічається в реальному житті часто-густо. І коли таємне стає явним, то люди відчувають справжнє потрясіння: йдеться не тільки про «батька», а й про дитину. А крім того, що їм потрібно взяти в себе в руки і прийняти новину, ще необхідно врегулювати це питання в юридичному аспекті. У більшості в такі моменти немає сил здійснювати підбірку інформації на дану тему в Інтернеті, тому ми зробили це за вас – зібрали воєдино в одній статті відповіді на найпоширеніші питання про оскарження батьківства в Україні.

Хто може оспорити батьківство?

У Сімейному кодексі України коло осіб, які мають право оспорити батьківство, вказаний в ст.136-138. У нього входять:

    1) особа, записана в свідоцтві про народження батьком дитини;
    2) діти-спадкоємці зазначеної вище особи у випадку, якщо він:
    – Помер до народження дитини і залишив нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства;
    – Помер після народження дитини, але до досягнення нею 18 років, і подав позов до суду про виключення свого імені з актового запису про народження.
    3) дружина або батьки після смерті особи, яка за життя не знала, що записана батьком дитини;
    4) мати дитини, якщо його батьком записаний її чоловік, а насправді ним є інший чоловік (за умови, що справжній батько підтвердить це у своїй заяві).

А як же бути чоловікові, який дізнався, що у нього є рідна дитина, яка записана на іншого «батька»? Якщо аналізувати юридичну термінологію Сімейного Кодексу, то більше жодної статті, присвяченій «заперечуванню» немає, а значить в коло осіб, які мають право оспорити батьківство, такі чоловіки не входять. Однак існує ще стаття 129 СК, в якій не зустрічається термін «оспорювання», а йдеться про суперечку між чоловіком матері та чоловіком, який вважає себе батьком. Незважаючи на різне формулювання, суть залишається одна і та ж… Тому даний випадок можна теж віднести до «заперечування».

А діяти слід так: чоловік, який вважає себе батьком, має право пред’явити позов чоловікові матері дитини про визнання свого батьківства.

Де і як можна оспорити батьківство в Україні?

Орган, компетентний розглядати дані питання, – суд загальної юрисдикції, тобто це звичайний районний суд.

Ви можете ініціювати процедуру спростування батьківства шляхом подання позовної заяви до канцелярії суду (або поштою на адресу суду). Якщо позов буде складено правильно, до нього будуть додані необхідні документи, то суд прийме його до розгляду.

Потім вас очікують, швидше за все, кілька засідань суду. Такого роду справи – це «копання в брудній білизні», тому приготуйтеся, що без втручання у ваше приватне життя ніяк не обійтися. Інакше, суд просто не зможете встановити всі обставини у справі і винести очікуване для вас рішення.

У своєму рішенні суд визнає / не визнає вас батьком дитини і дасть вказівки з приводу актового запису – внести в нього зміни або залишити в первозданному вигляді.

Які документи вам будуть потрібні, щоб оспорити батьківство?

Для цього вам буде потрібно скласти та подати до суду позовну заяву та її копії (у тій кількості, скільки буде учасників у справі). До неї додається копія свідоцтва про народження, проте, якщо з яких-небудь причин ви не можете її зробити, то суд може прийняти до уваги цю обставину і прийняти позов без нього.

До позову також необхідно прикріпити квитанцію про сплату держмита.

Якщо ви при мотивації своїх вимог, посилаєтеся на якісь письмові докази, то їх також слід прикласти. Найкраще – в оригіналі, тому якщо подасте копії, то найімовірніше, відповідач клопотатиме про надання оригіналів, а це – непотрібне затягування часу.

Чи обмежено тимчасовими рамками право на оспорювання батьківства?

Тимчасові обмеження для заперечування батьківства бувають двох типів:
– Стосуються віку дитини;
– Строки позовної давності.

Ч.3 ст.136 СК робить акцент на тому, що до моменту народження дитини, оспорювати батьківство неможна. Оскільки по суті ще нічого заперечувати.

Граничним моментом, до якого ще можна оспорити батьківство, є повноліття дитини.

Згідно ч.4 ст. 136 СК неможливо оспорити батьківство після смерті дитини.

Позовної давності для оскарження батьківства особою, на яку записано дитину, немає. А ось для матері цей термін обмежується 1 роком з дня, коли жінка довідалася або могла довідатися про те, що вона є матір’ю (ст.139 СК).

Такий же термін – 1 рік – виділяється і для можливості подати позов про визнання батьківства за ст. 129 СК.

Зверніть увагу, що існує обставина, при якій особа, зареєстрована батьком, не може оспорювати батьківство незалежно від тимчасових термінів: якщо він заздалегідь перед актом реєстрації знав, що дитина не є йому рідною, і все одно дав свою згоду.

Які докази слід надати для заперечування батьківства в Україні?

Докази в подібного роду справах надаються такі ж, як і при встановленні батьківства (докладніше про це читайте у статті – Які докази слід зібрати для встановлення батьківства в українському суді?). Тобто конкретного переліку можливих доказів СК не надає, тому застосовуючи аналогію закону, звертаємося до ЦПК (Цівiльного процесуального кодексу). Ґрунтуючись на його положеннях і орієнтуючись на нашу ситуацію ними можуть бути:

    – Показання свідків (сусіди можуть підтвердити, що до дружини навідувався сторонній чоловік або що ви довгий час не проживали разом);
    – Речові докази (наприклад, квитки, що підтверджують факт вашої тривалої відсутності в той період, коли дружина завагітніла, відрядні лист і т.д.);
    – Результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз.

Пленум Верховного Суду дав своє пояснення в Постанові №3 від 15.05.2006 року на рахунок того, як бути в ситуації, якщо особа щодо якої призначено експертизу, ухиляється від дачі біологічного матеріалу: суд може визнати факт, для встановлення якого ця експертиза була призначена.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.