Дисплазія кульшового суглоба у дітей

Дисплазія кульшового суглоба у дітей
Дисплазія кульшового суглоба у дітей
Близько 3% батьків під час чергового профілактичного огляду дитини педіатром несподівано дізнаються, що у їхнього малюка дисплазія кульшового суглоба. Але не варто впадати в паніку, при своєчасному виявленні та грамотному адекватному лікуванні дисплазія добре піддається корекції і виліковується.

Причини розвитку захворювання

Під час розвитку плоду з різних причин відбувається порушення формування кульшового суглоба, за якого голівка стегнової кістки не збігається за формою і положенням з вертлюжної западини.

За наявністю зміщення голівки стегна відносно кульшової западини розрізняють три ступені захворювання.

    Нормальне положення
    Нормальне положення

    Дисплазія І ст. – Передвивих. Легка форма, зміщення немає.

    Дисплазія І ст. - Передвивих. Легка форма, зміщення немає.
    Дисплазія І ст. – Передвивих. Легка форма, зміщення немає.

    Дисплазія ІІ ст. – Підвивих. Голівка частково зміщена щодо осі суглоба.

    Дисплазія ІІ ст. - Підвивих. Голівка частково зміщена щодо осі суглоба.
    Дисплазія ІІ ст. – Підвивих. Голівка частково зміщена щодо осі суглоба.

    Дисплазія ІІІ ст. – Вивих. Важка форма, при якій голівка стегнової кістки сильно зміщена і не збігається з вертлюжною западиною.

    Дисплазія ІІІ ст. - Вивих. Важка форма, при якій голівка стегнової кістки сильно зміщена і не збігається з вертлюжною западиною.
    Дисплазія ІІІ ст. – Вивих. Важка форма, при якій голівка стегнової кістки сильно зміщена і не збігається з вертлюжною западиною.

До причин дисплазії відносять:

    – Обмеженість рухів плода у внутрішньоутробному періоді, пов’язана з тазовим передлежанням, багатоплідною вагітністю, маловоддям або гінекологічними особливостями матері.
    – Гормональні порушення у вагітної, токсикози, загроза переривання.
    – Авітаміноз D3 і брак кальцію під час вагітності.

Дисплазія кульшового суглоба у дітей

Діти, що народилися в строк до 36 тижнів, з малою вагою – менше 2500 г і діти від пізньої вагітності також входять до групи ризику з розвитку дисплазії.

Діагностика

Після народження дитину оглядає неонатолог. Надалі під час оглядів в 1, 3, 6, 9 місяців і на рік педіатр і ортопед оглядають тазостегнові суглоби, проводиться УЗД тазостегнових суглобів і, в разі необхідності, додатково призначається рентгенографія.

Батьки повинні терміново звернутися до фахівця при виявленні таких симптомів:

    – Асиметрія сідничних і пахових складок.
    – Поява «зайвої» складки на стегні.
    – Обмеження амплітуди розведення зігнутих ніжок.
    – Асиметрія при відведенні випрямлених ніжок.
    – Візуально помітна різниця в довжині ніг дитини.
    – Характерне клацання при згинанні і розгинанні ніг.

Як лікують дисплазію

Важливо пам’ятати – раніший початок комплексного лікування та найсуворіше дотримання всіх призначень дозволять повністю відновити тазостегновий суглоб і уникнути операції та інвалідності дитини.

Основою лікування дисплазії є тривала, іноді до року, фіксація ніг дитини в певному положенні. Досягається це кількома способами.

1. Широке сповивання. Найбільш ощадливий спосіб, при якому розведені зігнуті ніжки фіксуються в такому положенні складеною товстою пелюшкою. Застосовується при фізіологічній незрілості суглоба і при передвивихах.

Широке сповивання
Широке сповивання

2. Ортопедичні пристосування, які тривалий час фіксують ніжки в позі «жаби». До них відносять стремена Павлика, подушка Фрейка і шини-розпірки.

Обов’язковою умовою успішного лікування є лікувальна гімнастика, масаж, фізіотерапевтичні процедури – електрофорез з кальцієм. Категорично не можна знімати фіксуючі бандажі до закінчення лікування!

Профілактика дисплазії

В якості профілактики дисплазії рекомендують з народження одягати дитину в костюмчики і обходитися без пелюшок. Туге сповивання з випрямленням ніжок знаходиться під категоричною забороною, якщо ж доводиться сповивати малюка, то тільки вільним сповиванням, не обмежуючи рух ніжок. Корисно також носіння дитини в слінгу і рюкзаках-«кенгуру».

Уважне ставлення батьків до малюка і регулярні профілактичні огляди ортопедом дозволять своєчасно виявити дисплазію тазостегнового суглоба і своєчасно почати лікування.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.