Алергени потрапляють в наш організм кількома шляхами:
-
– Респіраторним шляхом – через вдих;
– Парентерально – через ін’єкції;
– Аліментарним шляхом – через шлунково-кишковий тракт;
– Контактним шляхом – при контакті алергену зі шкірою.
Аліментарний шлях потрапляння алергену в організм призводить до розвитку харчової алергії. Іншими словами – харчова алергія – це неадекватна реакція організму на їжу або компоненти їжі, що виражається у формуванні антитіл за участю імуноглобулінів Е (IgE) і виділенням в русло крові гістаміну. Симптоми формуються залежно від переважання ураження певного органа-мішені.
Як виявляється харчова алергія
Найчастіше харчова алергія розвивається у відповідь на потрапляння в організм певних білків, які, в силу спадкових і набутих факторів, що не піддаються ферментативній обробці, не розщеплюються і потрапляють в кишечник в незмінному вигляді. Ці білкові молекули проникають через стінку кишечника в кров і провокують розвиток аллергокомплекса. Деякі алергени починають всмоктуватися в кров ще в ротовій порожнині, тому перші симптоми можуть виникати під час прийому їжі, що містить алерген.
Симптоми харчової алергії:
-
– Печіння, першіння, поколювання в роті, відчуття набрякання язика і губ, утруднення ковтання;
– Утруднення дихання, закладеність носа;
– Біль у животі, нудота, блювота, діарея, іноді в блювотних масах і випорожненнях помітні прожилки крові;
– На шкірі з’являється висип, кропив’янка, набряк, може розвиватися екзема;
-У важких випадках розвивається набряк Квінке або анафілактичний шок. Ці стани небезпечні для життя, необхідна негайна лікарська допомога.
Що може стати алергеном при харчовій алергії
Фактично, стати алергеном може будь-який продукт, що приймається в їжу, все залежить від індивідуальних особливостей. Але, на щастя, не всі продукти в рівній мірі володіють сенсибілізуючими властивостями. За ступенем алергізації виділяють три групи продуктів.
Продукти з високим ступенем аллергизуючої активності. Пальму першості в цій групі отримало коров’яче молоко. Далі йдуть морепродукти, морська риба, ікра, арахіс та інші горіхи, мед, білок курячого яйця і куряче м’ясо, гриби, какао-боби, цитрусові, ягоди з яскраво вираженим забарвленням – полуниця, малина, ожина, бобові та злакові, червоний буряк, томати. До цієї ж групи можна віднести пряні зеленню культури і екзотичні прянощі, солодощі.
Середня аллергізуча активність відзначається у кавуна, дині, абрикосів, персиків, білого винограду, картоплі, рису, гречки, кукурудзи, зеленого перцю. М’ясо кролика, свинина, телятина також відносяться до середньої групи.
Продукти, які рідко стають алергенами. Вкрай рідко харчова алергія розвивається у відповідь на прийом таких продуктів: кабачки, брокколі, гарбуз з неяскравою м’якоттю, жовті та зелені яблука, банани, світлі ягоди.
Харчова алергія і вагітність
Наявність харчової алергії і алергени, які її викликають, стають відомі, найчастіше, ще в дитинстві. Тому жінка-алергік будує своє меню таким чином, щоб уникати контакту з небезпечними продуктами. У такому випадку мамина алергія може не проявлятися під час вагітності, але, якщо захворювання у великій мірі обумовлено спадковими факторами, то для новонародженої дитини існує ризик розвитку алергії на ті ж продукти, що і у батьків.
Іноді трапляється, що вперше алергія на який-небудь продукт з’являється саме під час вагітності. Це пов’язано з особливостями маминої імунної системи та її гормонального фону. Такий стан може негативно позначитися і на мамі, і на майбутньому малюкові – дуже часто харчові алергії протікають у важкій анафілактичній формі, що ставить під загрозу не тільки мамине життя, а й життя малюка. Навіть якщо харчова алергія проявляється в легкій формі, то імунна система, схильна до підвищеної сенсибілізації, може «переключитися» на плід і атакувати його як загрозу, а це теж дуже негативно позначається на його здоров’ї.
Фактори аліментарної алергії
Механізми розвитку аліментарної алергії дуже складні, і залежать від безлічі факторів. Чим більше передумов до розвитку реакції, тим більш бурхливою реакцією може проявитися харчова алергія. Отже, серед найбільш значних чинників відзначають:
-
– Генетичну спадковість;
– Наявність алергії у матері під час вагітності;
– Природу алергену;
– Вік при першому контакті з алергеном;
– Наявність інших алергій;
– Наявність захворювань ШКТ;
– Стан мікрофлори кишечника;
– Перший або повторний контакт з алергеном.
Іноді навіть при першому контакті з харчовим алергеном може розвинутися блискавична анафілактична реакція, це може пояснюватися як впливом маминих антитіл на дитину у внутрішньоутробному періоді і при грудному вигодовуванні, так і попереднім контактом з «прихованим алергеном».
Лікування харчової алергії під час вагітності
Якщо аліментарна алергія виникла вперше під час вагітності, то всі терапевтичні методи спрямовані на десенсибілізацію організму і як можна більш швидке видалення алергену з травного тракту. Для цього використовують сорбенти – активоване вугілля, смекту, ентеросгель. На 12 годин необхідно виключити з раціону всі продукти – забезпечити так звану водну паузу. Далі поступово вводити в меню продукти з низьким ступенем алергізації. З антигістамінних препаратів під час вагітності можна застосовувати Кларитин, Зіртек, Цетрілев. При важкій реакції у вигляді набряку Квінке або анафілактичного шоку необхідна негайна допомога лікаря.
Якщо вагітна раніше переносила анафілактичну реакцію на інший алерген, і у неї є препарати невідкладної допомоги, то можна ввести внутрішньом’язово 60-90 мг преднізолону ще до прибуття «Швидкої допомоги». Це може врятувати їй життя.
Аліментарні алергії – серйозне захворювання, яке позначається не тільки на здоров’ї мами, але і на здоров’ї майбутнього малюка, тому не можна ігнорувати симптоми в надії, що «все саме пройде». При таких станах необхідно лікування під наглядом фахівця.